П`ятниця, 29.03.2024, 01:46
Секція математичних дисциплін
Київський національний лінгвістичний університет
Кафедра інформаційних технологій
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна САМОСТІЙНА РОБОТА З МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ Реєстрація Вхід
Меню сайту

САМОСТІЙНА РОБОТА З МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Бесклінська О.П., кандидат фізико-математичних наук, доцент
Київський національний лінгвістичний університет,
Качанов П.Т., кандидат технічних наук, доцент
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

Вступ

Сучасне суспільство в своєму стрімкому розвитку постійно вимагає від соціуму адекватних змін. Людині, щоб цілком відбутися в даному суспільстві доводиться відповідати його потребам. В зв'язку з цим вища освіта має першорядне значення, як один з визначальних чинників, що впливають на професійне становлення людини. Тому від якості пропонованої вищої освіти напряму залежить успішність окремої людини і в цілому позитивний розвиток всього суспільства.
Одним з показників успішності освіти є ступень самостійності студентів, яка необхідна для прийняття студентом рішень в процесі подолання учбових труднощів.
Переосмислення ролі самостійної роботи в процесі вузівського навчання привело до розуміння того, що дана форма навчання є найважливішою дидактичною функцією – формуванням у студентів відношення до навчання і життя в цілому з позицій суб'єкта учбової діяльності.
Слід констатувати, що на даний момент формування навиків самостійної роботи, у тому числі і по математичним дисциплінам, відбувається стихійно, про що свідчить відсутність програм, спрямованих на поетапний розвиток таких особових якостей у студентів, як саморегуляція, самоорганізація і готовність до самоосвіти.
Відсутність програми розвитку навиків самостійної роботи при роботі над математичними дисциплінами призводить до того, що формується керований, відомий тип особи, не готовий до рішення професійних і життєвих задач. Таких студентів відрізняє невпевненість в своїх силах, незадоволеність результатами навчання у вищому навчальному закладі (ВНЗ), вони виказують великі претензії до викладачів, які, на їх думку, не "додали", не "навчили".
Думається, що з погляду студента метою навчання у ВНЗ є:
- знайти свої стратегії найуспішнішого і швидшого просування за учбовою програмою і понад неї;
- максимально освоїти творчі і дослідницькі прийоми діяльності;
- визначити свою мету в житті і не боятися майбутнього;
- створити психологічну готовність доучуватися і перенавчатися, якщо в цьому буде реальна необхідність;
- бути готовим до самоосвіти.
Виконуючи тільки те і тільки такими прийомами, які наказав викладач, ці сторони особи студент навряд розвине. Використовування різноманітних видів самостійної роботи може допомогти як студенту, так і викладачу в здійсненні цих задач.

Характеристика видів самостійної роботи студента

Розглянемо види самостійної роботи, використання яких сприяє усвідомленню позиції активного учасника навчального процесу, позиції суб'єкта навчальної діяльності.
Видова характеристика самостійної роботи приводиться з урахуванням наступних критеріїв:
- часу і місця її здійснення;
- кількості учасників;
- характеру завдань, що виносяться на самостійну роботу.
Аудиторна і позааудиторна самостійна робота
Традиційна самостійна робота студентів припускає:
- підготовку до семінарів;
- практичні і лабораторні заняття;
- виконання домашніх завдань;
- робота в бібліотеці;
- написання курсових і дипломних робіт.
В основному вона передбачає самостійну роботу до або після занять і, отже, є, як правило, позааудиторною.
Позааудиторна самостійна робота виконується студентом вдома, в бібліотеці і т.д. і, отже, важко піддається контролю і систематизації, хоча і є найважливішим показником рівня його самостійності. На жаль, дуже часто викладачі незадоволені якістю підготовки студентів до занять, що свідчить про не сформованість у багатьох студентів умінь навчатися самостійно, в умовах відсутності безпосереднього контролю з боку викладача.
Позааудиторна самостійна робота буде по-справжньому результативною, тобто продуктивною, творчою, підготовлювати студентів до повноцінної професійної діяльності і самоосвіти тільки в результаті приведення її в систему цілей і задач аудиторної самостійної роботи. Аудиторна самостійна робота по будь-якому предмету, у тому числі і математичним дисциплінам, повинна стати своєрідним тренінгом, що готує студентів до позааудиторної самостійної роботи.
Представляється у зв'язку з цим, що її основною метою повинно стати формування психологічної установки на необхідність самостійного придбання знань, крім тих, які дає викладач, і створення реальних умов для навчання студентів навичкам самостійної учбової діяльності.
Задачі аудиторної самостійної роботи:
• формування відчуття відповідальності студентів за результат своєї учбової праці;
• навчання прийомам індивідуальної і групової діяльності по самостійному вивченню конкретного учбового матеріалу;
• навчання прийомам пошукової діяльності, направленої на самостійне освоєння додаткових матеріалів по темі, що вивчається;
• навчання постановці проміжних і дальніх цілей вивчення учбового курсу;
• навчання прийомам самооцінки своєї діяльності;
• навчання створенню групових і індивідуальних програм (проектів) самовдосконалення в предметі, що вивчається, під час навчання у вузі і після його закінчення і т.д.
Аудиторна самостійна робота тісно пов'язана з професійною підготовкою студентів, оскільки вона передбачає створення умов для поетапного ослаблення контролю з боку викладача за діяльністю студентів безпосередньо на занятті і передачі викладачем більшості своїх функцій студентам.
Відомим різновидом аудиторної самостійної роботи є і лабораторне заняття.
Сучасною дидактикою ставиться задача здійснення поступового переходу від лабораторних робіт чисто тренувального плану, що проводяться на основі діяльності за зразком для закріплення навчального матеріалу, до пошукових, навчально-дослідницьких робіт. Як під час практичних занять, так і при виконанні лабораторних робіт самостійна робота повинна бути спрямована на усвідомлене оволодіння в процесі самостійної навчальної діяльності основними навчальними уміннями або прийомами самостійної роботи. Так, в процесі вивчення дисципліни "Дослідження операцій" на початковому етапі повинні бути передбачені лабораторні роботи, на яких студенти засвоюють прийоми самостійної роботи, наприклад, у пакеті Mathcad: студенти вчаться виконувати нескладні розрахунки, використовувати основні оператори, розв'язувати задачі, які вони вміли розв'язувати "вручну", а після набуття певних навичок вони вже можуть розв'язувати сучасні економічні задачі. Наявність в аудиторії комп'ютерів і Internet дає змогу студентам самостійно знаходити необхідну додаткову інформацію по темі заняття.
Тільки тоді, коли позааудиторна самостійна робота буде органічно пов'язана з аудиторною навчальною діяльністю, можна чекати істотних змін в структурі особистостей студентів в процесі навчання у ВНЗ. навчальні матеріали і форми організації аудиторної навчальної діяльності з акцентом на аудиторну самостійну роботу повинні скласти психолого-педагогічну модель, в рамках якої буде забезпечено формування стійкої звички у студента до автономної, саморегульованої роботи як у ВНЗ, так і після його закінчення.
Індивідуальна робота – самостійна робота в режимі колективної взаємодії
Найпоширенішим поняттям, пов'язаним з самостійною роботою, є індивідуальна робота. Термін індивідуальна робота нерідко використовується як синонім терміну самостійна робота і найчастіше, кажучи про самостійну роботу, мають на увазі саме індивідуальну роботу. Проте індивідуальна робота володіє достатньо чіткими критеріями, які дозволяють розглядати її як вид самостійної роботи.
Індивідуальна робота обмежується одним або, в крайньому випадку, двома учасниками: учень і вчитель. Вчитель виконує роль консультанта і організатора індивідуальної роботи при умові, якщо учень потребує його допомоги (в цьому випадку індивідуальна робота є різновидом індивідуального заняття або консультації). Мета індивідуальної роботи – надати можливість учню проробити навчальний матеріал в зручному для нього часовому режимі, з урахуванням особистих інтересів і індивідуальних особливостей. В процесі виконання індивідуальної роботи учень звільняється від впливу партнерів-лідерів, які нерідко пригнічують ініціативу. Згідно сучасним вимогам до організації індивідуальної роботи, учень повинен мати нагоду вибору із спектру наявних навчальних матеріалів, що відповідають його інтересам, потребам, зросту і якими реально користуватися індивідуально. Учень повинен мати нагоду самостійно вирішити, які завдання виконувати, регулювати швидкість виконання завдань і їх кількість, виходячи з розуміння того, наскільки міцно він освоїв матеріал. На кожному курсі є студенти, які мають хорошу математичну підготовку, зацікавлені у набутті додаткових знань з дисципліни, мають можливість і бажання одержати ці знання. Для таких студентів підбирається додаткова література, задачі та завдання, що мають фахову спрямованість.
Перша умова розвиваючого навчання, яке зводиться в ранг принципу, - це індивідуалізація і диференціація навчального процесу. Нагальна необхідність індивідуалізації навчання обумовлена індивідуальними відмінностями тих якостей учнів, від яких залежить результат навчання: рівень знань, умінь і навиків, навчальних вмінь, здібностей. Крім того, у учнів є різні особливості, які постійно або тимчасово впливають на їх працездатність, мотиви навчальної діяльності, появу нових інтересів. Специфічна навчальна мета індивідуалізації – сприяти реалізації навчальних програм, заглиблювати і розширювати знання учнів, виходячи з їх особистих інтересів і спеціальних здібностей. Індивідуалізація навчання сприяє збереженню і розвитку індивідуальності учня, вихованню такого учня, який би представляв собою неповторну особистість.
Індивідуалізована самостійна робота не є синонімом індивідуальної самостійної роботи. Індивідуальна робота припускає, в першу чергу, відсутність безпосереднього контакту учнів один з одним. Це може бути виконання однакового для всієї групи учнів завдання, і в цьому випадку індивідуальна робота не буде тією, що індивідуалізується. Проте якщо учні виконують завдання, дані викладачем з урахуванням їх індивідуальних особливостей (особистих інтересів, рівня знань, фізіологічних особливостей і т.д.), то це - форма навчання, що індивідуалізується.

Висновок
Приведена вище класифікація видів самостійної роботи не є повною і закінченою, оскільки можливе виділення і інших видів самостійної роботи, по інших критеріях. Проте досвід навчання математичним дисциплінам у Київському національному лінгвістичному університеті, з урахуванням введення видів самостійної роботи, описаних вище, дає право стверджувати, що систематизація самостійної роботи по описаних вище критеріях може істотно вплинути на якість навчального процесу і допомогти студентам стати більш незалежними в рішенні своїх навчальних задач.






Форма входу

Календар новин
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Пошук

Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2024 Безкоштовний хостинг uCoz