Середа, 17.10.2018, 14:22
Секція математичних дисциплін
Київський національний лінгвістичний університет
Кафедра інформаційних технологій
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна ДО ПИТАННЯ ЯКОСТІ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ Реєстрація Вхід
Меню сайту

ЩО ОЗНАЧАЄ ЧИТАТИ Й СЛУХАТИ ЛЕКЦІЮ?

Бесклінська О.П., кандидат фізико-математичних наук, доцент
Київський національний лінгвістичний університет,

Таке поняття, як "читати лекцію" прийшло до нас з класичної німецької системи освіти, етимологічно являє собою плеоназм (читати читання). В німецькій мові воно означає "тримати у руках написане і читати його вголос", в англійській –"давати читання" (to give lecture), у французький – зробити доповідь, прочитати лекцію (fair une conference). Так чи інакше всі ці синонімічні поняття з’явилися у часи виникнення університетів і становлення європейської системи освіти.
Читання лекції з аркуша (але не диктант) збереглося у багатьох навчальних закладах і у наш час, в основному у європейських університетах. Воно передбачає кропітку підготовку лектора, повний виклад матеріалу, що розраховано на 90 хвилин, концептуальний підхід у трактовці теоретичних положень і розраховано на підготовленого слухача, який вміє слухати, фіксувати матеріал і робити висновки.
Другий вид "читання" лекції передбачає вільний виклад матеріалу, що не прив’язано до написаного тексту, спрямований на контакт з аудиторією і творчій підхід до викладення матеріалу. Такий спосіб читання лекцій найбільш поширений у наших навчальних закладах.
Існує ще третій тип читання лекцій: лекція – диктант.
Якщо перші два види лекцій являють собою суб’єкт–суб’єктний тип спілкування, то при третьому типі вимоги знижуються до суб’єкт – об’єктної моделі спілкування (вчити–одержувати інформацію–вивчити), у той час, як у перших двох випадках–вчити, навчити здобувати знання, з одного боку і вчитися, здобувати знання, хотіти знати, – з іншого.
Викладачі добре знають що ці три типи лекцій не завжди існують у чистому вигляді. Різні дисципліни, різні аудиторії вимагають різного підходу до читання лекцій.
Із введенням в українських вузах модульної системи навчання дещо скоротилися години на вивчення дисциплін в аудиторії, що вимагає нових форм і підходів до читання лекцій.
Модульна система організації навчально–виховного процесу припускає укрупнення блоків теоретичного матеріалу, його випереджаюче вивчення і велику концентрацію інформації. Навчальну технологію модульного навчання можна звести до наступного: закінченість блоків змісту, інтеграцію видів і форм навчання, кожен студент досягає поставленої мети і може самостійно працювати по запропонованій йому індивідуальній навчальній програмі, яка включає в себе цільовий план дій, банк інформації і методичне керівництво в досягненні дидактичних цілей.
Модульне навчання відрізняє проблемний підхід, творче ставлення до навчання, свідоме розуміння перспективи навчання. Нажаль, поки що, з модульно–рейтингової системи організації навчально–виховного процесу ми тільки взяли слова "модуль" і "рейтинг", але не вклали в цей процес того змісту і не розробили належних матеріалів для його втілення у життя, якій відповідав би модульній технології навчання.
З уведенням модульної системи в українських вузах виникла необхідність забезпечити як методичний поділ матеріалу на модулі, так і технічне й інформаційне оснащення навчальних аудиторій. Треба внести зміни в методи навчання, як викладу навчального матеріалу, так і перевірки його засвоєння. Тому необхідно провести ретельний добір того матеріалу, що необхідний майбутньому фахівцю для використання його при вивченні спеціальних дисциплін. Крім того, треба забезпечити можливість проводити заняття з у комп'ютерних класах і лекційних аудиторіях оснащених відповідним обладнанням. Це дає можливість використовувати переваги застосування комп'ютерної техніки при вивченні матеріалу і перевірці знань.
Збільшення технічної й інформаційної оснащеності дозволяє істотно знизити витрати часу з однієї сторони на підготовку і проведення занять, а з іншої сторони на освоєння студентами предмета. Велика частина лекцій може читатися у супроводі слайдів, виготовлених в Microsoft Power Point. На кожному комп'ютері можна створити папку, у якій знаходяться робочі програми, тексти лекцій, слайди цих лекцій, плани конспекти лекцій, матеріали для проведення практичних і лабораторних занять. Треба надати можливість кожному студенту скопіювати ці матеріали, зробити собі роздруківки лекцій і план конспектів, прийти в години самостійної роботи і ще раз переглянути слайди лекцій.
У план конспекті лекції наведені основні положення лекції і залишено місце для нотаток студента. Такий матеріал дозволяє суттєво зберегти час при читанні лекції, оскільки студенту не треба записувати довгі означення, або складні розрахунки і графіки.
Зручною є також форма читання лекцій із використанням презентацій у друкованому вигляді. Студент має можливість роздрукувати слайди лекцій для використання їх як конспекту. Для цього треба у середовищі пакету Microsoft Power Point обрати команди ФайлПечать і вибрати опції: Печать: Выдачи, вказати скільки розмістити слайдів на сторінці, їх розташування, обрати діапазон друку. Використовуючи друковані слайди лекцій, студент під час лекції робить нотатки до них, записує розв‘язки прикладів які не подані у слайдах. Така форма роботи сприяє тому, що студент готується до лекції, тим самим він може ознайомитись з тим матеріалам, який викладач планує подати під час лекції.
Студент може сам підготувати собі конспект лекції за готовими слайдами, якщо використати іншу можливість пакету Power Point , таку як відправка слайдів у Word. Для цього треба обрати команди ФайлОтправить, обрати опцію Microsoft Word, вибрати потрібний макет, зробити форматування, додати назви і зауваження.
Крім того, підготовка мультимедійного супроводу занять дозволяє залучити і студентів до цієї роботи, що підвищує професійну спрямованість дисципліни.
На жаль, якщо всі матеріали перевести на мультимедійні формати, то існує небезпека втрати студентами навичок роботи з навчальною літературою. Щоб уникнути цього частину навчального матеріалу треба винести на самостійне вивчення по підручниках з рекомендацією оформлення їх мультимедійного варіанту.
Ця технологія навчання дозволяє:
 узагальнити вивчений матеріал;
 встановити міжпредметні зв'язки;
 побачити студенту реальні результати своєї праці;
 виявити здатних до творчої роботи студентів.
Виховання із студента суб’єкта навчання–складна, трудомістка робота, що вимагає від студента сумісної творчої діяльності (другий тип лекції), вміння слухати, розуміти, встигати фіксувати головне і задавати питання у разі необхідності, а від викладача–бути чутливим до складу аудиторії, робити попереднє анкетування, задачею якого є виявлення яких-небудь знань по матеріалу, що вивчається ("залишкові знання") і націлювання на свідому ліквідацію пробілів, а також анонімне анкетування по закінченні курсу лекцій. Останнє виявляє ступень розуміння (нерозуміння) матеріалу, оцінює роботу викладача, виявляє вихід у практику одержаних теоретичних знань. Дуже корисним є перевірка "залишкових знань", тобто знань основних, дуже простих положень, які залишились у студента після вивчення певної теми, або цілого курсу. Корисним є також експрес опитування у письмовому вигляді у кінці лекції по матеріалу тільки що прочитаної лекції. Можна задати одне–два нескладні питання на розуміння того матеріалу, який щойно було вивчено. Це дає можливість лектору зрозуміти, як його сприймає аудиторія, що не зрозуміло було слухачам, а також перевірити присутність їх на лекції.
Як підсумок, відмітимо, що комплексним використанням розглянутих методик досягається:
1. Істотна економія часу студентами на конспектування навчального матеріалу і документування результатів експериментів.
2. Формування цілісної теоретичної бази, необхідної при вивченні спеціальних дисциплін.
3. Придбання практичних навичок застосування комп'ютерних технологій для розв‘язання професійних задач.



Форма входу

Календар новин
«  Жовтень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Пошук

Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2018 Безкоштовний хостинг uCoz